Причини налбуфінової залежності та методи лікування

Етапи формування залежності від налбуфіну

Препарат налбуфін – це анальгетик опіоїдного ряду, призначений для полегшення болю під час:

• післяопераційного або реабілітаційного періоду;
• пологів;
• лікування онкологічних захворювань, інфаркту міокарда тощо.

Налбуфін, уповільнюючи передачу больових імпульсів, сприяє зниженню емоційного сприйняття болю. Ефект після прийому зберігається 6-8 годин.

Небезпечний препарат тим, що навіть за невеликого регулярного перевищення дозування формується стійка фізична і психічна залежність від налбуфіну. На тлі зниження больової чутливості та появи ейфорії підвищується толерантність до основної речовини, провокуючи залежного постійно підвищувати дозування.

Залежність від налбуфіну розвивається поетапно:

• На початковому етапі препарат приймається за медпоказаннями. Однак ефективне усунення болю провокує людину вживати його без гострої потреби.
• При появі психологічної залежності прийом налбуфіну стає систематичним через непереборну тягу хворого і втрату контролю над дозуванням.
• Після досягнення етапу фізичної залежності у людини після припинення дії налбуфіну починається налбуфінова ломка (розвивається синдром відміни). Серед проявів абстиненції слід відзначити безсоння, тремор, м’язові болі, загальну пригніченість тощо.
• На завершальному етапі особистість наркомана деградує: він регулярно вживає великі дози ліків, не контролює себе, втрачає інтерес до себе і навколишнього світу. Можливий перехід на сильніші наркотики.

Позбутися налбуфінової адикції можна на будь-якому етапі. Потрібна лише мотивація і своєчасне звернення по медичну допомогу.

Які наслідки несе вживання 

Препарат налбуфін небезпечний тим, що на відміну від деяких інших наркотиків, психологічна залежність розвивається набагато швидше за фізичну. Людина поводиться як наркоман, хоча організм фактично ще не відчуває потреби в препараті. Біохімічні процеси не перебудувалися, тому відмови від препарату на деякий час ломку не викликають. У результаті через відсутність ломки від налбуфіну створюється ілюзія відсутності адикції. Наркоман збільшує дозування, що призводить до тяжких наслідків.

Надмірне споживання налбуфіну має такі наслідки:

• психологічні – погіршення взаємовідносин у сім’ї, соціальна ізоляція, втрата роботи, апатія і важка депресія (аж до спроб самогубства);
• фізичні – пригнічення функцій дихання, порушення роботи нирок і печінки, загальне погіршення стану здоров’я.

На третій стадії залежності від налбуфіну в разі неможливості вжити препарат починається ломка з інтенсивними м’язовими болями та іншими важкими проявами.

Ефективні способи лікування налбуфінової залежності

Деякі наркомани намагаються зістрибнути з налбуфіну в домашніх умовах. Однак у підсумку звертаються по допомогу до наркологів через ломку. Лікування залежності від налбуфіну, як і інших видів аддикцій, у більшості випадків починається з детоксикації організму:

• Лікарі, щоб зняти ломку від налбуфіну, виконують комплексне очищення організму, що дає змогу вивести залишки наркотику і продукти його розпаду.
• Детоксикацію проводять за класичною схемою протягом 5-12 діб або за ультрашвидкою схемою (метод УБОД) протягом 8-10 годин.

Схема лікування налбуфінової залежності розробляється індивідуально на основі:

• результатів оцінки психофізичного стану хворого;
• даних анамнезу;
• результатів лабораторних досліджень.

Лікування залежності від налбуфіну засноване на перевірених методах:

• Медикаментозна терапія із застосуванням ноотропів, антидепресантів, вітамінів та інших препаратів для нормалізації роботи внутрішніх органів. Медикаменти купірують симптоми ломки і знижують тягу до налбуфіну.
• Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна) для усвідомлення пацієнтом причин залежності та вибору оптимального курсу лікування.
• Кодування шляхом підшивки налтрексону (препарат блокує опіоїдні рецептори, і наркоман не відчуває ейфорії).
• Реабілітація. Може проводитися в реабілітаційному центрі або амбулаторно.

Залежно від стану пацієнта методики використовують вибірково або в комплексі.